Директорка нашого фонду днями взяла участь у знаковій події – Ukrainian ID: Перший міжнародний економічно-гуманітарний форум
Організаторка круглого столу «Культурна спадщина як фактор національної ідентичності та економічного розвитку» Олена Салата на своїй сторінці в фейсбук пише:
Круглий стіл «Культурна спадщина як фактор національної ідентичності та економічного розвитку»” в рамках Ukrainian ID: Перший міжнародний економічно-гуманітарний форум відбувся в Каневі.
Спікери з усієї країни – Elena Rofe (Харків), Thomas Brunner (Дніпро), Елена Жукова (Харків), Владимир Мещеряков (Одеса), Olena Terestchenko (Київ), Андрей Шелюгин (Одеса), Наталія Мотирєва (Одеса) та Дмитро Іванов (Канів) разом із учасниками обговорили актуальний стан суспільного та державного відношення до спадщини та її потенціал для розвитку країни. Найважливіші меседжі були зафіксовані в Резюме:
“… для виправлення існуючої ситуації потрібні наступні дії:
1) Має відбуватися постійна навчальна робота – тренінги, семінари, курси, – з вивчення історії, традицій, культури України та її регіонів; з поясненням економічної складової можливості використання культурної спадщини; з елементами проектного менеджменту. Такі заходи мають проводити разом науковці, фахівці, громадські діячі та економісти.
2) Закон України «Про охорону культурної спадщини» потребує розробки механізмів та порядків роботи Закону. І це має стати одним із найближчих і найважливіших завдань для Кабінету Міністрів та профільного Міністерства. Бо ще з 2010 року Кабінет Міністрів не затвердив порядок надання дозволів, погоджень і висновків органами охорони культурної спадщини, що, серед іншого, призвело до нашого сьогоднішнього стану, коли кожен читає і розуміє Закон таким чином, як вигідно саме йому, а не державі.
Крім того, ми маємо визнати, що знищення архітектурних, історичних, археологічних об’єктів – це результат роботи корупційних схем та взаємодії чиновників і фахівців. Якщо ми хочемо зсунути з мертвої точки роботу Закону та законодавчих, нормативних актів, присвячених питанню збереження культурної спадщини, ми маємо виключити всі «сіри зони», які є або прямим запрошенням до корупції, або завуальованою провокацією до неї.
3) Пропонуємо Міністерству культури створити на національному рівні робочу групу для розробки пакету реформ пам’яткоохоронної сфери України. Адже та модель, що залишилася нам як радянська спадщина, на сьогодні довела свою повну нездатність вирішувати питання збереження та використання історико-культурної спадщини, що є вагомим ресурсом для стабільного розвитку громад та держави в цілому.
4) На законодавчому рівні має бути затверджено порядок створення регіональних міжвідомчих комісій під керівництвом голів облдержадміністрації, до складу яких входять керівники СБУ, МВС та прокуратури, начальники профільних управлінь, представники громадських організацій – по факту скоєння злочинів проти пам’яток культурної спадщини.
5) В державі мають бути створені умови, сприятливі для меценатів та інвесторів. Ми наполягаємо на необхідності внесення змін до Податкового кодексу України, які будуть стимулювати та захищати інтереси законослухняних бізнесменів та меценатів, які або вкладають, або готові вкладати власні кошти в реставраційні роботи, що відповідають законодавству та виконуються висококласними фахівцями. Це може бути надання податкових пільг, податкових канікул, тощо.
Таким чином, запорукою позитивних змін у сфері охорони культурної спадщини України є наявність політичної волі перших осіб державної влади, місцевого самоврядування та об’єднані зусилля представників декількох сфер діяльності: науковців, фахівців-практиків, законотворців, правоохоронців та громадських діячів.”
Дякуємо усім учасникам та спікерам за плідну співпрацю задля нашого майбутнього. Також, велика подяка ЧервонеЧорне мистецьке об’єднання за допомогу в організації заходу та піклування.
(https://www.facebook.com/olena.salata.1/posts/1901858786545252)
фото Олени Салата