Культурна спадщина – це поштовх для розвитку.

Ми звикли до того, що гроші можна заробляти або промисловістю або сільським господарством. І це не дивно, бо минуле сторіччя – це сторіччя промислової економіки.
Чи треба нагадувати, що ми живемо вже у другому десятиріччі двадцять першого століття? Що по планеті давно вже крокує нова економіка – креативна, що по всій Європі та Америці люді освоюють все більше нові джерела формування прибутків. І перш за все – через переосмислення свого ставлення до об’єктів культурної – історичної, архітектурної, археологічної – спадщини.

Ми не можемо зробити геть усі міста та містечка такими, які б існували виключно за рахунок туристів, та в цьому і немає потреби. Але в наших силах зробити наші домівки такими, щоб до них хотілося б повернутись та рекомендувати другові приїхати, подивитись, як люди живуть. В наших силах зробити такі культурні центри – чи то музеї, чи відновлені будинки культури або сучасні хаби, навколо яких могла би згуртуватися громада. Все це може і має базуватися на об’єктах культурної спадщини.

Приклад – Вигодська вузькоколійка (Рівненська область), Палац Потоцьких (Тульчин), …
Звісно, і в нашій, Харківській, області є багато таких об’єктів, які можуть стати базою для створення культурного центру, точки тяжіння для туристів. Це і садиби, що присутні практично в усіх районах області, і археологічні пам’ятки – такі, як Верхній Салтів, Мохнач, Цареборисів, і існуючи музеї – всім відомий музей Рєпіна в Чугуєві, Сковородинівка.

До культурної спадщини відноситься і таке поняття, як нематеріальна культурна спадщина – це і народні ремесла (ковальство, вишивка, таке інше), і народні пісні, традиції, тощо. Кожна з цих особливостей місцевості може стати тією «перлиною», навколо якої буде гуртуватися громада і, навіть, надавати можливість отримувати прибутки.

Що ж для цього треба робити?

По-перше, усвідомити, що наша культурна спадщина – це цінність.
По-друге, приділити увагу саме вивченню історії своєї місцевості та тих об’єктів, що є у вашому підпорядкуванні; вивчити приклади позитивних змін в громадах невеликих міст та містечок, що пов’язані з креативною діяльністю членів громади.

Разом з громадою, представниками культурного сектору та місцевої влади обрати ті об’єкти , які передають особливості саме вашої громади, місцевості, з одного боку, і які можуть лягти в основу змін – з іншого. Тільки разом можна виробити такий план дій, що може привести до оновлення громадського простору.

Що може бути поштовхом?

Створення умов для періодичного проведення фестивалю. Яким може бути фестиваль? Можливо, це буде фестиваль народного співу, можливо – народних ремесел, історичний фестиваль, тощо.

Підготовка для проведення Фестивалів передбачає і ремонт доріг, і оновлення інфраструктури, і створення бази зв’язків, можливо, з усієї України, а, можливо, і із зарубіжжя, і обов’язкове проведення PR-кампанії заходу. Ви маєте добре подбати і про житлові умови приїжджаючих, і про їхнє харчування, і про те, яким чином вони будуть проводити час, очікуючи фестивальних заходів та/або після їх закінчення (очікуючи свій транспорт), де ї що зможуть купити собі на згадку.

Підготовка до фестивалю, його проведення та проведення після фестивальних заходів вимагає вкладання грошей. Адже після закінчення фестивалю ви маєте прибрати територію, де відбувався фестиваль, надати всім партнерам, співорганізаторам та спонсорам подяки, а учасникам – дипломи.

І чим уважніше ви підготуєте бюджет підготовки,проведення, завершення заходу, тим краще ви зможете його реалізувати; тим кращі показники ефекту від проведення заходу у вас будуть.

Окремо ви маєте обдумати те, що буде ПІСЛЯ проведення фестивалю. Що після нього у вас залишиться (з інфраструктури, наприклад), і яким чином ви зможете тим розпоряджатися, що вам буде додатково потрібно, щоб ним розпоряджатися.

Що дають такі фестивалі?

Перше, можливо, найважливіше – привернення уваги до вас, до вашої місцевості; до тих особливостей, які у вас є. Якщо фестиваль запам’ятається, якщо запам’ятається ваша гостинність та ті особливості, до яких ви і хотіли звернути увагу, то люди захочуть знов і знов приїхати до вас – чи готова громада постійно приймати гостей? Що гості побачать в той час, коли немає фестивалю? Ви маєте продумати це, підготуватися до такого розвитку подій.

Ви можете інвестувати гроші в реставрацію садиби, яка є на вашій території, або іншого об’єкту культурної спадщини. Але ви маєте обов’язково продумати, що саме буде в відреставрованній будівлі після завершення реставрації. Музей? Тоді треба розмовляти із фахівцями по музеєфікації. Культурний центр? Тоді ви маєте продумати його бізнес-модель – за який рахунок його можна буде підтримувати далі в гідному вигляді? Можливо, невеличкий готель, або заклад харчування? В будь-якому разі вам потрібні фахівці. І ви маєте продумати, чому саме до вашого готелю або кафе будуть приїжджати відвідувачі. Тому обов’язковим фахівцем, з яким вам треба тримати зв’язок, має бути маркетолог, та/або PR-менеджер.

Врешті решт, вам потрібно буде шукати гроші на реалізацію своєї ідеї. Саме тут ви ознайомитесь з одним з можливих шляхів – написання проектної заявки та звернення до міжнародних або вітчизняних благодійних фондів, звернення до спонсорів та/або інвесторів (проводити фандрейзинг), до сайтів, через які можна зібрати гроші для реалізації своєї ідеї (краувфандингові платформи). В будь-якому разі, вам треба навчитися викладати свої думки на папері, відстоювати свою точку зору, формулювати своє майбутнє. Вам знадобляться тренінги та заняття по написанню проектних заявок, вмінню вести ділові переговори.

І, скажімо прямо, тільки громада (громадські активісти) не зможуть самостійно вирішити всі питання та завдання , які встають перед нею.

Ентузіазм – це обов’язкова умова здійснення змін, але не достатня. Громаді на допомогу прийде і місцева адміністрація, яка має і методологічні, і адміністративні ресурси, і представники культурного сектору, бо тільки вони можуть розкрити вам всі таємниці вашої місцевості, і інші фахівці, які будуть вам допомагати втілювати в життя ваш задум.

Так, у кожного учасника команди, скоріш за все, буде своя амбітна ціль реалізації ідеї. Але важливо, щоб всі вони перетинались в одній точці. Тому перш, ніж рухатися разом далі, треба обговорити всі можливі варіанти розвитку подій і домовитись про сумісну діяльність.

Яскравим прикладом такої співпраці може стати реалізація програми «Перлини Слобожанщини», ініціатором і головним реалізатором якої є БО «Благодійний фонд «Харків з тобою».

Мета програми – популяризація матеріальної та нематеріальної культурної спадщини Слобожанщини серед самих слобожан, а також у всій Україні через проведення низки всеукраїнських фестивалів. Ознайомлення з культурною спадщиною Слобожанщини, її «перлинами», має стати поштовхом для подальшого знайомства з нашою місцевістю, розвитку туристичної сфери, а також має показати інвестиційну привабливість Харківщини.
Тож, знайомтесь, будь ласка, з нашою організацією та з нашим досвідом проведення фестивалів; узнайте, які різні та схожі можуть бути мотивації для підтримки заходів.

Особливу увагу звертаємо на той факт, що кількість відвідувачів музеїв, поряд з якими було проведено фестивалі, стала вище в декілька разів.

Олена Рофе-Бекетова,
керівник напряму «Культурні проекти»
БО «Благодійний фонд «Харків з тобою»