Це не лише моя думка, це думка людей, поруч із якими я служу, ми хочемо, щоб нас замінили не ті, кого схопили в трамваї, а ті, хто дійсно готовий боротися. З тих, кого схопили, погані помічники.

Ніхто не займається нормальною інформаційною кампанією, ніхто не доносить до суспільства, що служити своїй державі і отримати від рук суспільства зброю — це честь, що ніхто не кидає людей пачками в бій, що шансів померти від ДТП у людини більше, ніж загинути на передовій. Що мир і право на комфортне життя треба відвоювати і заслужити — багато ж людей насправді не так бояться служити, як бояться відмовитися від повсякденного життя споживача. Багато хто почав забувати, що померти в бою, захищаючи власну державу і власну землю, — це честь для чоловіка.

Але, ще раз, воювати на передовій мають тільки ті, хто готовий воювати.
Подивіться, 71% харків’ян негативно ставиться до мобілізації. Ми ж із Тетяною Tatyana Bednyak переконані, що це наслідок ФОРМИ, в якій вона проводиться.

Разом із тим, рівень довіри харків’ян до армії виріс до 52%. Тому не треба розказувати про ватний Харків.
18,7% харків’ян не готові допомагати армії. Я думаю, що ця цифра приблизно дорівнює цифрі мешканців із сепаратистськими настроями. Нічого страшного, головне, щоб вони не були серед активної частини населення і щоб їх не було в правоохоронних органах”.